Переказ сюжету скорочено
Ця захоплива українська народна казка розповідає про пригоди теляти, кабана, півника, качура та шила, які разом змогли не лише побудувати дім, але й захиститися від злих вовків. Гумористична історія вчить цінувати дружбу, винахідливість і допомогу одне одному навіть у найскладніших ситуаціях. Казка сповнена веселих моментів та яскравих персонажів.
Повний текст
Був собі дід та баба. Було в них голе телятко. Каже баба:
– Завези, діду, в ліс.
Дід каже:
– Та краще б викормили та зарізали б.
– Я не хочу, завези та й годі!
Завіз той дід те телятко голеньке. А холодно: осінь! І покинув його. Сам вернувся додому.
Пішло те голе телятко. Іде, йде. Доганяє його кабан:
– Драстуй, голе телятко!
– Драстуй, кабане!
– Куди ти йдеш?
– Куди очі, туди й шлях.
– Ходімо разом.
Ідуть, ідуть. Біжить і півень до них, доганяє:
– Голе телятко і кабан, підождіть! Підождали.
– Драстуй, голе телятко!
– Драстуй, півнику!
– Куди ви йдете?
– Куди очі, туди й шлях.
– Ходімо разом.
– Ну, ходім.
Пішли вони: голе телятко, кабан і півник. Ідуть, ідуть, біжить качур:
– Голе телятко і кабан, і півник, підождіть!
Підождали.
– Куди ви йдете?
– Куди очі, туди й шлях.
– Ну, ходімо разом.
– Ходім.
Ідуть вони, йдуть. Скаче й шило:
– Голе телятко й кабан, і півник, і качур, підождіть!
Підождали.
– Куди ви йдете?
– Куди очі, туди й шлях.
– Ходімо разом.
Ідуть вони, йдуть. Зайшли вони в ліс. Холодно: осінь! Голе телятко замерзло й пішло до кабана. А той зарився у листя й лежить.
– Кабане, давай будем хатку робить.
– Я не хочу. Я зариюся ще краще у листя та й буду лежать.
Пішло воно. Пішло до півника:
– Драстуй, півнику!
– Драстуй, голе телятко!
– Гайда, будем хатку робить.
– Я не хочу,– каже півник,– я на одній ніжці буду стоять, а голівку під крильце заховаю та й буду так зимувать.
Пішло голе телятко до качура:
– Драстуй, качуре!
– Драстуй, голе телятко!
– Давай будем хатку робить.
– Я не хочу. Я на одній ніжці буду стоять, а другу буду під крильце ховать, і голівку буду під крильце ховать. І так буду й зимувать.
Пішло голе телятко. Пішло воно до шила:
– Драстуй, шило!
– Драстуй, голе телятко!
– Давай будем хатку робить.
– Не хочу я. Я заженуся в дуб по саму колодочку та так буду й стоять.
Пішло голе телятко, давай само робить хатку. Зробило хатку, піч, двері. Почало топить: дров е багато в лісі. Топить воно один раз (а зима вже, холодно), біжить кабан:
– Голе телятко, одчини!
– А‑а-а! А як я казало: «Хатку давай робить», ти не хотів!
– Одчини, бо я тобі хатку розрию!
Одчинило голе телятко. Живуть удвох. Біжить півник:
– Голе телятко, одчини!
– А‑а! Як я казало: «Хатку робить», то ти не хотів!..
– Одчини, бо я тобі хатку розкукурікаю!
Одчинило голе телятко. Уже вони втрьох. Біжить качур:
– Голе телятко, одчини!
– А‑а! Як я казало, що хатку робить, то ти не хотів!..
– Одчини, бо я тобі хатку розкахкаю!
Думає голе телятко: «Наробить качур крику, прибіжать звірі,пропаду. Треба одчинить». Одчинило. Топлять вони. Ще скаче й шило:
– Голе телятко, одчини!
– А як я казало: «Хатку робить», то ти не хотіло!..
– Одчини, бо я тобі хатку розколю!
Одчинило. Уже вони усі зібрались…
От прийшло два вовки. Поставали вовки під дверима та й слухають: є добра мишоловка. Один каже:
– Лізь ти.
– Ні, ти йди вперед.
Поліз один. Як побачило голе телятко та кабан, та шило! Як пужне те голе телятко рогами, кабан зубами, а шило, як заженеться у вовка по саму колодочку.
А півник кричить:
– Подай його сюди!
А качур кричить:
– Так! Так! Так!..
Насилу вирвався вовк ізвідти: і поколений, і погризений. Ще й півень кричить:
– Подайте його сюди!..
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
