Казка Василя Сухомлинського «Як Наталя у Лисиці хитринку купила»

Переказ сюжету скорочено

Повчальна казка Василя Сухомлинського про дів­чин­ку Наталю, яка на база­рі купи­ла у Лисиці хитрин­ку. Завдяки хитро­щам вона хоті­ла уни­кну­ти уро­ків, але швид­ко зро­зумі­ла, що обман не при­но­сить кори­сті. Відчувши сором за свій вчи­нок, Наталя дізна­є­ться, що таке совість і чому вона допо­ма­гає люди­ні від­рі­зня­ти добре від пога­но­го. Добра й мудра казка навчає дітей чесно­сті, від­по­від­аль­но­сті та щирості.

Повний текст

Прийшла Лисиця на базар, при­не­сла повну торбу яко­гось краму, при­кри­то­го білим рушни­чком. Діло було зимою. Стала Лисиця в ряд, під­ня­ла пухна­стий комір, поста­ви­ла кошик на стіл, від­кри­ла, й поба­чи­ли люди: у коши­ку хитринки.

Ішла повз базар Наталочка. Побачила — Лисиця хитрин­ки про­дає. Підійшла і вибра­ла собі таку хитрин­ку: малень­ка дерев’яна дів­чин­ка при­кла­ла руку до голо­ви, скри­ви­ла­ся й жалі­бно пищить: «Ой, голо­ва болить».

Купила Наталя хитрин­ку, при­не­сла додо­му. Треба готу­ва­ти уроки, але ж не хочеться.

— У мене голо­ва болить, — скар­жи­ться Наталя мамі, — не буду уро­ків вчити.

— Добре, полеж, Наталочко.

Лягла дів­чин­ка в ліжко й одра­зу ж забу­ла про голов­ний біль, каже мамі:

— Мамо, я піду пока­та­юсь на ковзанах.

— Але ж у тебе голо­ва болить, — зди­ву­ва­лась мама.

Наталочка почер­во­ні­ла від сорому.

«Віднесу на базар хитрин­ку, від­дам Лисиці, не треба мені її хитро­щів», — поду­ма­ла вона.

Пішла на базар. Засунула руку у кише­ню, а малень­кої дерев’яної дів­чин­ки нема.

«Де ж вона поді­ла­ся?» — диву­є­ться Наталя.

Так і не зро­зумі­ла дів­чин­ка, куди поді­ла­ся хитрин­ка. Розповіла про все мамі. Мама й каже:

— Злякалася тебе хитрин­ка. Хитрощі не люблять совісті.

— А де ж моя совість? У чому вона?

— У тому, що тобі стало соромно.