Переказ сюжету скорочено
У казці “Жаба боязкіша від зайця” заєць стикається зі своїми страхами, тікаючи від різних хижаків. Коли ж він вирішує втопитися через своє боягузтво, то зустрічає жабу, яка його злякалася та стрибнула у воду. Ця несподівана подія дарує зайцю впевненість і показує, що навіть у світі повному страху є ті, хто бояться його самого.
Повний текст
Вийшов заєць із нори й подався добувать собі корму. Пробіг із гони місця, дивиться — біжить до нього вовк. Остановивсь, озирнувся кругом — нема нікого. Заєць тоді почав щипать травку.
Не довелося біднязі десять раз щипнуть трави, дивиться — підкрадається до нього лисиця. Заєць знов пустивсь тікати без оглядки. Біг-біг, поки скрився з очей од лисиці. Зупинився, сів у бур’яні, прищулив вуха й лежить, важко дише. Не вспів іще гаразд опомниться, чує — у бур’яні щось зашелестіло. Заєць знов кинувся тікати. Вибіг на чисту поляну, озирнувся кругом — нема нікого.
Він тоді із жалю і досади почав плакать і причитувать: «Навіщо я такий нещасний вродився? Усі мене зобиджають, усіх я боюсь, од усіх тікаю, не маю покою і на одну хвилину. Хоч би одна яка-небудь звірина боялася мене, і то б не так було досадно. Піду я до річки та утоплюсь; як так жить, так краще душу свою загубить».
Побіг заєць до річки топиться; добіг до берега, а там сиділа жаба, злякалася зайця, бульк у воду.
Заєць зупинився: «Е, стій! Є на світі такі, котрі мене бояться, і то живуть, а чого ж мені не жити?»
Вернувся заєць додому.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
