Українська народна казка «Курочка Ряба»

Переказ сюжету скорочено

Казка роз­по­від­ає про діда й бабу, які мали куро­чку на ім’я Ряба. Одного дня куро­чка зне­сла незви­чай­не яйце — золо­те. Дід і баба нама­га­ли­ся роз­би­ти його, але так і не змо­гли. Несподівано бігла мишка, заче­пи­ла яйце хво­сти­ком, і воно роз­би­ло­ся. Це засму­ти­ло діда, бабу і навіть куро­чку. Казка вчить ціну­ва­ти те, що маєш, і при­йма­ти жит­тє­ві ситу­а­ції з мудрі­стю та спокоєм.

Повний текст

Жили були дід і баба. І була у них Курочка Ряба.

А були ці дідусь з бабу­сею такі бідні, що ніко­го й нічо­го, крім Курочки, не мали.

Навіть їли лише яйця та городину.

За їхню добро­ту Курочка зне­сла золо­те яєчко.

Але жили вони на хуто­рі, та й була спра­ва зимою, тому заду­ма­ли дід з бабою це яйце з’їсти.
Взявся дід бити золо­те яйце, та не роз­бив. Баба била, била. І також не розбила.

А з‑під лавки за всім цим спо­сте­рі­га­ло малень­ке мише­ня. Воно також давно вже не їло, тому заду­ма­ло золо­те яйце собі забра­ти, якщо дід з бабою його роз­би­ти не можуть.

От мише­ня вибі­гло, але не всти­гло воно взяти яйце у лапки, як те поко­ти­лось, впало на гли­ня­ну під­ло­гу і… роз­би­лось. Та сірень­кий шкі­дник не роз­гу­бив­ся, він білка сві­жо­го напився.

Дід плаче, баба плаче, а Курочка Ряба кудкудахче:

- Не плач, діду, не плач, бабо. Зберіть золо­ті реш­тки — піде­те в місто, про­да­сте, гусей і пів­ни­ка купи­те. А я знесу вам інше яєчко — не золо­те, а просте.

От наве­сні дід з бабою розба­га­ті­ли, а влі­тку Курочка Ряба по двору кур­ча­ток водила.