Переказ сюжету скорочено
«Лисичка-суддя» — це українська народна казка про хитрість і несправедливість. Двоє котиків знайшли грудочку сиру і, не зумівши поділити його порівну, звернулися до лисиці по допомогу. Лисичка скористалася ситуацією: розподіляла сир так, що щоразу над’їдала шматочки, поки майже весь сир не зник. Врешті вона віддала котикам лише маленькі залишки, забравши собі більшу частину здобичі. Ця історія вчить не завжди довіряти чужим рішенням, бо вони можуть бути продиктовані егоїзмом.
Повний текст
Двоє котиків веселих добули собі хитро-мудро грудочку сиру. Одбігли з ним подалі й почали радитися, як його краще поділитися. Та ще й поділитися так, щоб не було кривди ні тому, ні тому,– щоб якраз по правді рівнесенько розділити.
Один котик і каже: «Давай поділимо отак, упоперек!» А другий каже: «Ні, розділимо краще вздовж!»
Отак і сперечаються. Коли це біжить лисичка. Побачила вона котиків, угледіла грудочку сиру, зупинилася та й питає:
«А що тут у вас таке? Про що сперечаєтеся?» — «Так і так,– розказують котики,– ось не знаємо, як нам краще поділити грудочку сиру». — «Е,– каже лисичка,– це можна дуже добре зробити! Ось дайте, я вам поділю!»
Котики й оддали їй грудочку сиру, щоб вона розділила. Лисичка переломила грудочку сиру надвоє, а далі й каже: «Ні, оцей шматочок — більший, треба порівняти!»
Та й над’їла один шматочок.
«А тепер,– каже,– оцей більший, треба його трішки підрівняти, щоб по правді було! Не можна ж, щоб которому з вас кривда була!»
І знов над’їла. Та так рівняла,– то той шматочок над’їсть, то той,– поки стало два зовсім маленьких шматочки.
«Ну,– каже лисичка,– оце ж маєте тепер уже зовсім однаковісінькі шматочки, хоч і на важницю покладіть!»– «Ну, добре,– кажуть котики,– але ж ти багато нашого сиру з’їла! За що ти стільки нашого добра взяла?» — «Як за віщо? — одказала лисичка.– А я ж вас поділила!»
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
