Переказ сюжету скорочено
“Як слимак з лисом змагався” — українська народна казка, яка розповідає про хитрість і кмітливість маленького слимака. Лис, бажаючи зловити качок для обіду, зазнає невдачі й випадково натрапляє на слимака. Вони домовляються влаштувати змагання на швидкість, і лис самовпевнено погоджується, не здогадуючись про план слимака. Слимак хитро причепився до хвоста лиса, і, хоч як той не старався, не міг випередити маленького суперника. Наприкінці змагання слимак, що вже чекав на фініші, насмішкувато привітав лиса, змусивши його засоромитися. Казка вчить, що розум і винахідливість можуть подолати фізичну силу та швидкість.
Повний текст
Якось уранці виліз лис зі своєї нори в лісі та й думає: «Сьогодні неділя, тож годилося б роздобути смачненький обід». Вибіг із лісу до озера та й засів на диких качок чатувати.
А на озері тих качок плавало так багато, що в лиса аж слинка потекла, і ніяк він не міг діждатися, коли ті, нарешті, з води вийдуть. Тоді підкрався до самого очерету й зачаївся там.
Табун качок підплив до очерету, щоб забратися до своїх гнізд. Тут лис як скочить у воду і вже ось-ось був би вхопив качку, аж вона пурх угору, і хитрун піймав облизня.
І так було йому цілий день. До вечора набридло лисові безталанне полювання, що йому і смачної качки відхотілося.
Бродив він, никав сердитий лугом і набрів на слимака. Та й каже йому: — Здоров, малий волоцюго! Куди це ти чимчикуєш?
— Хочу до заходу сонця обійти озеро. Розреготався лис та й далі каже слимакові: — Ха-ха-ха! Я-то оббіг би, але ти?! І за три дні не подолаєш цієї дороги! А слимак йому: — Може, хочеш зі мною позмагатися? То давай!
— Ну добре! Але якщо я оббіжу швидше за тебе, тоді з’їм тебе! Слимак же спокійно: — Згода!
Лис зрадів і готовий уже був рвонутися вперед. Але слимак ще додав: — Перед тим як пустимося бігти, я полічу до трьох. Ти ставай попереду, а я побіжу за тобою, і побачиш, що я все одно буду перший!
Жадібний і голодний лис зрадів, аж не встоїть на місці, тупцюється по піску й питає: — То вже можна?
— Ще ні!— відповідає слимак. А приклеївся до лисячого хвоста, то тоді як закричить: — Раз, два, три, біжімо!
Лис враз рвонувся з місця, біжить, біжить що є духу, а коли вже був у половині дороги, оглянувся назад себе,— слимака нема. Тут лис упав на землю, щоби передихнути, та й гукає: — Гей, слимаче, а де ти?
— Я тут! Як почув те лис, як схопився, як побіг, скільки сили було в ногах. Сонце вже зайшло і стало темно, коли прибіг лис на те місце, звідки почали вони змагатися.
Дивиться, а слимака нема. На радощах він аж хвостом крутнув сюди-туди. А слимак відклеївся від лисячого хвоста і як закричить: — То це ти аж тепер прибіг? Я вже півтори години тут стою, чекаю тебе!
Засоромився лис, опустив хвоста й подався голодний до своєї нори.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
