Латиська народна казка «Вовк і кіт»

Переказ сюжету скорочено

Латиська наро­дна казка «Вовк і кіт» роз­по­від­ає про вовка, що тікає від мислив­ців і нама­га­є­ться зна­йти при­ту­лок у кота. Вовк про­сить кота під­ка­за­ти місце, де можна схо­ва­ти­ся, проте кіт нага­дує, що через злі вчин­ки вовка його всі сусі­ди три­ма­ю­ться осто­ронь. Казка вчить, що вчин­ки мають наслід­ки, і закли­кає до чесно­сті й добрих справ.

Повний текст

Гнались якось мислив­ці з соба­ка­ми за вов­ком — от-от наздо­же­нуть. Рятуючись од смер­ті, заско­чив вов­чи­сько на чиєсь подвір’я, поба­чив кота й ну бла­га­ти його:

– Котику, голуб­чи­ку, поря­туй мене, допо­мо­жи схо­ва­ти­ся від мислив­ців. Женуться за мною.

– Біжи до сусі­да Криша,– каже кіт.– Він добрий, кожно­му ладен допомогти.

– Не можна мені до нього бігти,– від­по­від­ає вовк,– якось по весні я в нього бара­на зарізав.

– Ну, тоді Юріса попроси.

– Не допо­мо­же мені Юріс. Я в нього козу з’їв, він мені цього ніяк забу­ти не може.

– Що ж,– каже кіт,– піди Клавса попроси.

– Що ти! Я йому й на очі боюсь попа­да­ти — в нього я не одне ягня вкрав.

– То, може, Яніс тебе порятує?

– Е ні! Нема чого й спо­ді­ва­ти­ся! Я в Яніса теля задушив.

– Добре ж ти всім насо­лив,– ска­зав кіт вовку,– Не буде тобі тут поря­тун­ку. Недарма кажуть: що посі­яв, те й пожнеш.