Казка братів Грімм «Горщик каші»

Переказ сюжету скорочено

«Горщик каші» — це захо­пли­ва казка Братів Грімм про бідну дів­чин­ку, яка отри­ма­ла від бабу­сі чарів­ний гор­щик. Варто було лише ска­за­ти: «Горщику, вари!», — як він почи­нав вари­ти солод­ку пшо­ня­ну кашу. Однак мати дів­чин­ки забу­ла чарів­ні слова для зупин­ки гор­щи­ка, через що каша запо­ло­ни­ла весь буди­нок і вули­цю. Казка вчить обе­ре­жно­сті та цін­но­сті зна­н­ня, яке може запо­біг­ти непе­ре­дба­чу­ва­ним наслідкам.

Повний текст

Жила собі в одно­му селі бідна й добра дів­чин­ка. Мала вона тіль­ки матір, і от при­йшов такий день, коли в них зов­сім не стало хліба. Пішла дів­чин­ка до лісу назби­ра­ти ягід і зустрі­ла там бабу­сю. Та бабу­ся пода­ру­ва­ла дів­чин­ці горщик.

Досить було сказати:

— Горщику, вари! — і він варив сма­чну, солод­ку, пшо­ня­ну кашу. А коли скажеш:

— Горщику, не вари! — він враз пере­ста­вав варити.

Дівчинка при­не­сла гор­щик додо­му, до своєї мате­рі, і від­то­ді вони назав­жди забу­ли про голод і їли солод­ку кашу, коли їм тіль­ки хотілося.

Одного разу дів­чин­ка пішла десь із дому, а мати захо­ті­ла їсти й сказала:

— Горщику, вари!

І гор­щик нава­рив каші, і мати наїла­ся досхо­чу. Тоді вона хоті­ла зупи­ни­ти гор­щик, але забу­ла, які слова треба для цього сказати.

А гор­щик варив собі й варив, і от уже каша пере­ли­ла­ся через вінця, і текла й текла без упину. Ось уже тієї каші повна кухня, повна хата, вже й вули­цю зали­ває. От ніби гор­щик захо­тів увесь світ доне­схо­чу наго­ду­ва­ти. Це загро­жу­ва­ло справ­жнім лихом, адже ніхто не знав, як його спи­ни­ти хоч на годину.

Нарешті, коли каша вже зали­ва­ла остан­ню хату, при­йшла додо­му дівчинка.

І тіль­ки-но вона гукнула:

— Горщику, не вари! — як він ураз пере­став варити.

А кому треба було до міста, той мусив про­їда­ти собі доро­гу крізь кашу.