Переказ сюжету скорочено
Українська народна казка про працьовитого півника Голосисте Горлечко та двох мишенят — Круть і Верть, які люблять лише веселитися. Півник знаходить пшеничний колосок і пропонує мишенятам допомогти: обмолотити, віднести на млин, змолоти борошно, замісити тісто та спекти пиріжки. Але щоразу мишенята відмовляються від роботи, залишаючи всі справи півникові. Коли ж пиріжки готові, мишенята відразу поспішають до столу, проте півник нагадує, хто насправді працював. Казка вчить важливості праці та відповідальності, показуючи, що лише труд приносить плоди.
Повний текст
Жили собі двоє мишенят – Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить та й до роботи береться.
Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок.
– Круть, Верть, – став гукати півник, – а гляньте-но, що я знайшов!
Поприбігали мишенята та й кажуть:
– Коли б це його обмолотити…
– А хто молотитиме? – питається півник.
– Не я! – одказує одне мишеня.
– Не я! – каже й друге мишеня.
– Я обмолочу, – каже до них півник. І взявся до роботи.
А мишенята й далі граються.
От вже й обмолотив півник колосок та й знов гукає:
– Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть гляньте, скільки зерна я намолотив!
Поприбігали мишенята.
– Треба, – кажуть, – зерно до млина однести та борошна намолоти.
– А хто понесе? – питає півник.
– Не я! – гукає Круть.
– Не я! – гукає Верть.
– Ну, то я однесу, – каже півник. Узяв на плечі мішок та й пішов.
А мишенята собі одно скачуть – у довгої лози граються. Прийшов півник додому, знов кличе мишенят:
– Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно приніс.
Поприбігали мишенята, пораділи:
– Ой півничку! Вже тепер тісто треба замісити та пиріжечків спекти.
– Хто ж міситиме? – питає півник. А мишенята й знов своє:
– Не я! – пищить Круть.
– Не я! – пищить Верть.
Подумав, подумав півник та й каже:
– Доведеться мені, мабуть.
От замісив півник тісто, приніс дрова та й розпалив у печі. А як у печі нагоріло, посадив пиріжки.
Мишенята й собі діло мають: пісень співають, танцюють.
Аж ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.
А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.
– Ох, і голодний я! – каже Круть.
– А я який голодний! – каже Верть. Та й посідали до столу.
А півник і каже:
– Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок?
– Ти, – кажуть мишенята.
– А хто його обмолотив?
– Ти, – вже тихіше відказують Круть із Вертем.
– А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?
– Ти, – вже й зовсім нищечком кажуть мишенята.
– А що ж ви робили?
Що мали казати мишенята? Нічого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а півник їх і не тримає. Хто ж отаких ледарів пиріжками пригощатиме?