КазкиНародніУкраїна

Українська народна казка «Півник та двоє мишенят»

Переказ сюжету скорочено

Українська наро­дна казка про пра­цьо­ви­то­го пів­ни­ка Голосисте Горлечко та двох мише­нят — Круть і Верть, які люблять лише весе­ли­ти­ся. Півник зна­хо­дить пше­ни­чний коло­сок і про­по­нує мише­ня­там допо­мог­ти: обмо­ло­ти­ти, від­не­сти на млин, змо­ло­ти боро­шно, замі­си­ти тісто та спе­кти пиріж­ки. Але щора­зу мише­ня­та від­мов­ля­ю­ться від робо­ти, зали­ша­ю­чи всі спра­ви пів­ни­ко­ві. Коли ж пиріж­ки гото­ві, мише­ня­та від­ра­зу поспі­ша­ють до столу, проте пів­ник нага­дує, хто насправ­ді пра­цю­вав. Казка вчить важли­во­сті праці та від­по­від­аль­но­сті, пока­зу­ю­чи, що лише труд при­но­сить плоди.

Повний текст

Жили собі двоє мише­нят — Круть та Верть і пів­ник Голосисте Горлечко. Мишенята було тіль­ки й зна­ють, що тан­цю­ють та спів­а­ють. А пів­ник удо­сві­та вста­не, всіх піснею збу­дить та й до робо­ти береться. 

Ото якось під­мі­тав у дворі та й зна­йшов пше­ни­чний колосок.

– Круть, Верть, — став гука­ти пів­ник, — а глянь­те-но, що я знайшов!

Поприбігали мише­ня­та та й кажуть:

– Коли б це його обмолотити…

– А хто моло­ти­ти­ме? — пита­є­ться півник.

– Не я! — одка­зує одне мишеня.

– Не я! — каже й друге мишеня.

– Я обмо­ло­чу, — каже до них пів­ник. І взяв­ся до роботи.

А мише­ня­та й далі граються.

От вже й обмо­ло­тив пів­ник коло­сок та й знов гукає:

– Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть глянь­те, скіль­ки зерна я намолотив!

Поприбігали мише­ня­та.

– Треба, — кажуть, — зерно до млина одне­сти та боро­шна намолоти.

– А хто поне­се? — питає півник.

– Не я! — гукає Круть.

– Не я! — гукає Верть.

– Ну, то я одне­су, — каже пів­ник. Узяв на плечі мішок та й пішов.

А мише­ня­та собі одно ска­чуть — у дов­гої лози гра­ю­ться. Прийшов пів­ник додо­му, знов кличе мишенят:

– Гей, Круть, гей, Верть! Я боро­шно приніс. 

Поприбігали мише­ня­та, пораділи:

– Ой пів­ни­чку! Вже тепер тісто треба замі­си­ти та пирі­же­чків спекти.

– Хто ж міси­ти­ме? — питає пів­ник. А мише­ня­та й знов своє:

– Не я! — пищить Круть.

– Не я! — пищить Верть. 

Подумав, поду­мав пів­ник та й каже:

– Доведеться мені, мабуть.

От замі­сив пів­ник тісто, при­ніс дрова та й роз­па­лив у печі. А як у печі наго­рі­ло, поса­див пиріжки.

Мишенята й собі діло мають: пісень спів­а­ють, танцюють.

Аж ось і спе­кли­ся пиріж­ки, пови­ймав їх пів­ник, виклав на столі.

А мише­ня­та вже й тут. І гука­ти їх не треба.

– Ох, і голо­дний я! — каже Круть.

– А я який голо­дний! — каже Верть. Та й посі­да­ли до столу.

А пів­ник і каже:

– Стривайте-но, стри­вай­те! Ви мені перше ска­жіть, хто зна­йшов колосок?

– Ти, — кажуть мишенята.

– А хто його обмолотив?

– Ти, — вже тихі­ше від­ка­зу­ють Круть із Вертем.

– А тісто хто місив? Піч вито­пив? Пиріжків напік?

– Ти, — вже й зов­сім нище­чком кажуть мишенята.

– А що ж ви робили?

Що мали каза­ти мише­ня­та? Нічого. Стали вони тут вила­зи­ти з‑за столу, а пів­ник їх і не три­має. Хто ж ота­ких леда­рів пиріж­ка­ми пригощатиме?

Знайшли помил­ку? Виділіть текст та нати­сніть ком­бі­на­цію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.

✉️

Підпишіться на дай­джест, щоб щоти­жня отри­му­ва­ти чудо­вий кон­тент на свою пошто­ву скриньку. 

*Ми не роз­си­ла­є­мо спам! Ознайомтеся з нашою полі­ти­кою кон­фі­ден­цій­но­сті для отри­ма­н­ня дода­тко­вої інформації.

Back to top button

Звіт про орфографічну помилку

Наступний текст буде надіслано до нашої редакції: