Чи шкідливо давати дитині виплакатися: що показало дослідження психологів

Плач немов­ля­ти — одна з най­біль­ших три­вог для моло­дих батьків. Багато хто не знає, чи потрі­бно одра­зу реа­гу­ва­ти на кожен плач, чи іноді можна дати дити­ні трохи часу, щоб вона заспо­ко­ї­ла­ся самостійно.

Нове дослі­дже­н­ня пси­хо­ло­гів пока­за­ло, що іноді дозво­ля­ти дити­ні трохи попла­ка­ти не шко­дить її емо­цій­но­му роз­ви­тку та фор­му­ван­ню прив’язаності до батьків.

Чому питання дитячого плачу викликає суперечки

Тема того, як реа­гу­ва­ти на плач немов­ля­ти, давно викли­кає дис­ку­сії серед пси­хо­ло­гів і спе­ці­а­лі­стів із вихо­ва­н­ня дітей.

Згідно з тео­рі­єю прив’язаності, швид­ка реа­кція на плач допо­ма­гає дити­ні сфор­му­ва­ти від­чу­т­тя без­пе­ки. Коли батьки одра­зу заспо­ко­ю­ють малю­ка, він розу­міє, що може роз­ра­хо­ву­ва­ти на підтримку.

Водночас деякі екс­пер­ти вва­жа­ють, що мит­тє­ва реа­кція на кожен плач може сти­му­лю­ва­ти дити­ну пла­ка­ти часті­ше. Невелика пауза перед тим, як піді­йти до малю­ка, іноді допо­ма­гає йому навчи­ти­ся самозаспокоєнню.

Як проводилося дослідження

У дослі­джен­ні взяли участь 178 немов­лят та їхні мате­рі. Спостереження три­ва­ло від наро­дже­н­ня дітей до віку 18 місяців.

Серед уча­сни­ків були як здо­ро­ві діти, так і малю­ки з низь­кою масою тіла при наро­джен­ні або наро­дже­ні передчасно.

Матері регу­ляр­но пові­дом­ля­ли дослідникам:

• як часто плаче дитина
• скіль­ки три­ває плач
• як швид­ко вони реагують
• чи дозво­ля­ють іноді дити­ні виплакатися

Щоб оці­ни­ти роз­ви­ток прив’язаності, пси­хо­ло­ги вико­ри­сто­ву­ва­ли спе­ці­аль­ний тест. Дитину на коро­ткий час зали­ша­ли без мате­рі, а потім спо­сте­рі­га­ли за її реа­кці­єю після повернення.

Що показали результати

Результати дослі­дже­н­ня пока­за­ли, що діти, яким іноді дозво­ля­ли трохи попла­ка­ти, не мали про­блем із прив’язаністю до мате­рі. Також у них не спо­сте­рі­га­ло­ся пору­шень пове­дін­ки або емо­цій­но­го роз­ви­тку у віці 18 місяців.

Цікаво, що у деяких випад­ках такі діти навіть пла­ка­ли менше у три­мі­ся­чно­му віці.

Чи означає це, що плач можна ігнорувати

Автори дослі­дже­н­ня під­кре­слю­ють важли­ву деталь: мова не йде про повне ігно­ру­ва­н­ня плачу. Йдеться лише про коро­тку затрим­ку перед реа­кці­єю. Така пауза може дати дити­ні можли­вість спро­бу­ва­ти заспо­ко­ї­ти­ся самостійно.

У біль­шо­сті випад­ків батьки інту­ї­тив­но розу­мі­ють, коли потрі­бно одра­зу взяти дити­ну на руки, а коли можна трохи зачекати.

Чому деякі експерти критикують цей підхід

Деякі фахів­ці висло­ви­ли зане­по­ко­є­н­ня, що ігно­ру­ва­н­ня плачу може під­ви­щу­ва­ти рівень стре­су у немов­лят і впли­ва­ти на роз­ви­ток мозку.

Однак авто­ри дослі­дже­н­ня поясню­ють, що їхня робо­та не про­по­нує спе­ці­аль­но зали­ша­ти дити­ну пла­ка­ти. Вона лише пока­зує, що пері­о­ди­чна затрим­ка перед реа­кці­єю не має нега­тив­них наслід­ків для розвитку.

Висновок для батьків

Психологи зазна­ча­ють, що най­ва­жли­ві­шим факто­ром зали­ша­є­ться чутли­вість батьків до потреб дити­ни. Якщо дити­на отри­мує доста­тньо уваги та тур­бо­ти, коро­тка затрим­ка перед тим, як заспо­ко­ї­ти її, не шко­дить фор­му­ван­ню прив’язаності.

У біль­шо­сті сімей батьки при­ро­дно зна­хо­дять баланс між швид­кою реа­кці­єю та можли­ві­стю для дити­ни навчи­ти­ся самозаспокоєнню.