Українська народна казка «Козак і чорт»

Переказ сюжету скорочено

Українська наро­дна казка «Козак і чорт» роз­по­від­ає про доте­пність і смі­ли­вість коза­ка, який навіть із самим чор­том зміг домо­ви­ти­ся на свою користь. Спіймавши нечи­сто­го на вудо­чку, козак не роз­гу­бив­ся і вико­ри­став його хитро­щі проти нього ж. Казка пока­зує кмі­тли­вість, гумор і незлам­ний дух укра­їн­сько­го козацтва.

Повний текст

Рибалив якось козак цілий день і жодної риби­ни не спі­ймав. «Ну, хоча б сам чорт попав­ся», — поду­мав козак про себе, і в ту мить його попла­вець захо­див по воді й пір­нув. Козак упер­ся нога­ми в берег, і потяг вуди­ли­ще. «Ото буде нам юшка!» — зра­дів козак. Раптом хтось із води голос подає:

— Козаче, не тягни мене, бо я не риба!

— На безриб’ї і рак риба! — від­по­від­ає козак і ще дужче тягне.

— Не тягти, коза­че, бо я нечи­стий, — знову чути той голос з води.

— А я і нечи­сто­го зро­блю чистим!

— Хіба ти не розу­мі­єш, що я — дідько.

— Слава Богу, що хоч дідь­ка спі­ймав, — каже козак, — у нас же нічо­го їсти.

Дуже зля­кав­ся дідь­ко. Бачить, що з коза­ком не домо­ви­ться ніяк, став його благати.

— Козаче! Я дам тобі один коштов­ний камі­нець, лише пусти мене!

Погодився козак. Притяг чорта до бере­га, забрав у нього діа­мант і від­че­пив гачок. А дідь­ко чим­дуж пір­нув у гли­бо­чінь, аби вте­кти світ за очі від наві­сно­го козака.