Азербайджанська народна казка «Сім лозин»

Переказ сюжету скорочено

Ця азер­бай­джан­ська наро­дна казка роз­по­від­ає про мудро­го батька, який вирі­шив навчи­ти своїх семе­ро синів важли­во­му уроку єдно­сті та під­трим­ки. Бачачи, що сини від­да­ли­ли­ся один від одно­го після одру­же­н­ня, батько попро­сив їх при­не­сти лози­ни, які він зв’язав у міцний пучок. Він пока­зав, що разом лози­ни не можна зла­ма­ти, а окре­мо — дуже легко. Цей сим­вол нага­дав бра­там про силу сімей­ної єдно­сті, і вони знову поча­ли жити в мирі та зла­го­ді. Казка вчить важли­во­сті єдно­сті в роди­ні та під­трим­ки один одного.

Повний текст

Було це чи не було, жив колись один чоло­вік, і мав він семе­ро синів. Брати були неро­злий­во­да: разом їли-пили, разом суму­ва­ли й раді­ли, разом на полю­ва­н­ня ходи­ли. Не те що серед людей, а навіть серед зві­рів не було сили, зда­тної подо­ла­ти їх.

Спливали міся­ці, роки, всі брати поже­ни­лись, у них наро­ди­ли­ся діти. Кожен звив своє гні­здо, й не зогля­ну­ли­ся вони, як від­цу­ра­ли­ся один від. одного.

Батько поста­рів і жив сам. Часом діти при­хо­ди­ли до батька, та вже не було між ними ні коли­шньої зла­го­ди, ні дру­жби. Бачить батько, що коли й далі так буде, ста­нуть вони зов­сім чужи­ми між собою.

Покликав він якось усіх синів до себе та й каже:

– Сини мої, зав­тра кожен при­не­сіть мені по гра­на­то­вій лози­ні тов­щи­ною з палець.

– Гаразд, тату,– від­по­ві­ли сини та й пішли.

Уранці кожен з них при­ніс по лози­ні. Батько взяв ті лози­ни доку­пи й посе­ре­ди­ні міцно зв’я­зав мотузом.

– А тепер, сини мої,– зве­лів батько,– я хочу поба­чи­ти, чи поду­жає хто з вас пере­ла­ма­ти цей пучок лози.

Кожен син брав той пучок і, хоч як ста­рав­ся, не міг вико­на­ти батько­во­го поба­жа­н­ня. Тоді батько роз­в’я­зав пучок і роз­дав кожно­му сину по лозині.

– Ану поба­чу, чи хоч одну лози­ну ви поду­жа­є­те переламати?

Сини вико­на­ли батьків наказ та й питають:

– То й що з того, що ми пере­ла­ма­ли ці лозини?

– Ці сім лозин,– від­по­вів батько,– це ви сім бра­тів. Якщо ви три­ма­ти­ме­тесь купи, ніхто вас зла­ма­ти не зможе, як і оці сім лозин. А ви роз­’­єд­на­ли­ся, кожен себе гля­дить, через те у вас нема того ладу, що був раніше.

Послухали сини батько­вої пора­ди й з того дня поча­ли знову жити в мирі й злагоді.