Ти читаєш казки не так! Питання, які змінять спілкування з дитиною назавжди

Читання казок — це біль­ше, ніж про­сто вечір­нє дозві­л­ля. Це — ключ до емо­цій­но­го й розу­мо­во­го роз­ви­тку дити­ни. Проте ще біль­шу цін­ність має момент після про­чи­та­н­ня, коли дити­на має змогу обмір­ку­ва­ти почу­те, висло­ви­ти думки, поді­ли­ти­ся вра­же­н­ня­ми. Вдале запи­та­н­ня може спро­во­ку­ва­ти ціка­ву роз­мо­ву, допо­мог­ти краще зро­зу­мі­ти сюжет, геро­їв і навіть себе.

Чому важливо ставити запитання після казки

Коли дити­на від­по­від­ає на запи­та­н­ня, вона:

• тре­нує мовлення
• роз­ви­ває логіку
• вчи­ться вислов­лю­ва­ти емоції
• фор­мує уяв­ле­н­ня про добро і зло
• покра­щує пам’ять і уважність

Це не про­сто бесі­да — це інстру­мент роз­ви­тку. Через діа­лог з доро­слим дити­на отри­мує змогу краще зро­зу­мі­ти сенси, які при­хо­ва­ні в казці, і фор­мує нави­чки аналізу.

Як обирати запитання до казки

Запитання мають бути від­кри­ти­ми, тобто тими, на які немо­жли­во від­по­ві­сти «так» або «ні». Вони мають спо­ну­ка­ти до роз­ду­мів, фан­та­зу­ва­н­ня, ана­лі­зу ситу­а­цій. Уникайте при­му­су — голов­на мета не в оцін­ці знань, а в обмі­ні думками.

Запропонуйте дити­ні поду­ма­ти, вига­да­ти щось нове, поста­ви­ти себе на місце героя. Такі роз­мо­ви часто пере­тво­рю­ю­ться на захо­пли­ві при­го­ди самі по собі.

Приклади запитань, які відкривають нові горизонти

Ось кіль­ка варі­ан­тів, які можна вико­ри­ста­ти одра­зу після читання:

Список 1. Запитання про сюжет:

1. Що ста­ло­ся спо­ча­тку, а що потім?
2. Який момент тобі спо­до­бав­ся най­біль­ше? Чому?
3. Як ти дума­єш, що могло би тра­пи­ти­ся далі?
4. Якби ти був геро­єм казки, що б зро­бив інакше?

Список 2. Запитання про персонажів:

1. Кого з геро­їв ти вва­жа­єш добрим, а кого — злим? Чому?
2. Чи змі­нив­ся хтось із геро­їв про­тя­гом казки?
3. Чому, на твою думку, герой зро­бив саме так?
4. Кому з пер­со­на­жів ти хотів би допомогти?

Такі запи­та­н­ня дають дити­ні про­стір для ана­лі­зу, емо­цій­но­го зро­ста­н­ня і вивче­н­ня люд­ських вчинків.

Що ще можна обговорити

Крім сюже­ту та геро­їв, чудо­во пра­цю­ють запи­та­н­ня на тему вла­сно­го досвіду:

• А ти колись від­чу­вав щось подібне?
• Як би ти почу­вав­ся на місці героя?
• А як би ти вчи­нив у такій ситуації?

Це допо­мо­же дити­ні пов’язати каз­ко­вий світ із реаль­ні­стю та вла­сни­ми переживаннями.

Розмова після казки — це не лише вихов­ний інстру­мент. Це момент близь­ко­сті, дові­ри та вза­є­мо­ро­зу­мі­н­ня. Запитання допо­ма­га­ють дити­ні краще пізна­ти себе, роз­ви­ва­ти фан­та­зію й емо­цій­ний інте­лект, а доро­сло­му — глиб­ше зро­зу­мі­ти дитину.

Нехай кожна казка закін­чу­є­ться не остан­нім ряд­ком, а теплим діалогом.